Європейські коридори, що зараз зшивають регіон, можуть стати драйвером для українських виробників і сервісних компаній у транспортній галузі. Інтегруючись до TEN-T, ми інтегруємо й український промисловий потенціал у післявоєнну економіку Європи.
Східна Європа робить новий крок до глибшої економічної та транспортної інтеграції. 3 грудня Греція, Болгарія та Румунія підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо посилення співпраці у розвитку ключових транспортних коридорів. Документ передбачає створення Платформи «Чорне море – Егейське море» для політичної координації модернізації залізничних, автомобільних та водних шляхів між трьома членами ЄС. Таке партнерство посилює мобільність, конкурентоспроможність і безпекову стійкість у цілому регіоні.
«Єврокомісія підкреслила стратегічний характер цієї ініціативи: мова йде про формування сильного північ–південного коридору, що має потенціал поєднати транспортні потоки від Егейського моря через Дунай до Чорного моря. Регулярна політична та технічна взаємодія, узгодження національних інвестиційних програм і підтримка європейських інституцій покликані пришвидшити реалізацію пріоритетних проєктів TEN-T», – зазначає Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп».
Паралельно ЄС розвиває інший вимір транспортної інтеграції – з Україною. Нещодавно завершено реконструкцію автомобільного переходу Ягодин на польсько-українському кордоні, що є частиною спільного проєкту в рамках ініціативи «Шляхи солідарності». Проєкт отримує понад 62 млн євро грантової допомоги від CEF, а також технічний супровід від JASPERS (EIB) та можливості співфінансування через кредитні інструменти ЄІБ.
«Оновлена інфраструктура – від покриття та освітлення до бар’єрів безпеки й організації руху – підвищує пропускну спроможність переходу та допомагає транспорту швидше і безперервно перетинати кордон між Україною та ЄС», – каже Лебедєва.
На польській стороні триває будівництво швидкісної траси S12 та підготовка вантажного термінала поблизу Дорогуська. Аналогічні модернізаційні роботи вже відбуваються на інших пунктах пропуску – у Краковці та Раві-Руській, зокрема за рахунок створення додаткових паркувальних зон та покращення під’їзних шляхів.
«Усі ці проєкти формують основу майбутньої повноцінної інтеграції України до спільного європейського транспортного простору. Вони не лише розвантажують логістику під час війни, а й закладають інфраструктурний фундамент для відновлення торгівлі, економічного зростання та участі України в регіональних коридорах від Балтійського до Егейського моря», – наголошує Альона Лебедєва.
Вона також підкреслює: що Україна вже має сучасний інструмент для такої інтеграції – Національну транспортну модель, розроблену у 2023 році та суттєво оновлену протягом 2024–2025 років за підтримки ЄС. Це один із найамбітніших аналітичних проєктів у нашій інфраструктурній сфері, який тепер охоплює не лише українські маршрути, а й усю мережу TEN-T в ЄС. Модель дозволяє прогнозувати обсяги перевезень за межами України, планувати інвестиції та формувати логістичні ланцюги, що включають залізницю й морські порти. По суті – це модель попиту на транспортні послуги, яка відкриває можливості для української галузі вбудовуватись у повноцінні європейські транспортні коридори вже у найближчій перспективі.
«Саме тому сьогодні важливо, щоб Україна була не лише учасником таких ініціатив, але й активним співтворцем стратегічних рішень, що визначатимуть транспортну карту континенту на десятиліття вперед», – підсумовує Лебедєва.
Якщо ми претендуємо на місце в європейській родині, то й у сфері транспортної політики маємо поводитися як член сім’ї – не стояти осторонь, а формувати спільні рішення й вимагати відповідних можливостей для української економіки.