МВФ оприлюднив новий World Economic Outlook, у якому покращив очікування щодо зростання ВВП Казахстану та Узбекистану. Для Казахстану прогноз на 2026 рік підвищено до 4,6% проти 4,4% у січневій доповіді, а на 2027 рік – до 4,4% проти 4,2%. Для Узбекистану прогноз на 2026 рік підвищено до 6,8% проти раніше очікуваних 6,2%, а на 2027 рік МВФ очікує зростання на 5,9%.
Водночас для обох країн ці показники означають уповільнення темпів зростання порівняно з 2025 роком, коли ВВП Казахстану зріс на 6,5%, а Узбекистану – на 7,7%. Тобто, попри покращення прогнозів, обидві економіки входять у більш стриману фазу динаміки.
«За вищого відсотка прогнозованого зростання узбецька економіка все ще майже вдвічі менша за казахську за обсягом. Номінальний ВВП Узбекистану в 2025 році склав 137,48 млрд дол. проти 300,05 млрд дол. у Казахстану. Тому вищі темпи зростання Узбекистану не змінюють базового співвідношення економічних масштабів між двома країнами», – вважає Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп».
Окремо варто звернути увагу на інфляційні прогнози. Для Узбекистану МВФ очікує інфляцію на рівні 6,8% цього року і 5% у 2027 році. Для Казахстану прогноз значно вищий – відповідно 10,7% і 10,1%. Щодо зовнішньоторговельного балансу, дефіцит для Узбекистану цього року прогнозується на рівні 1,3% ВВП, а наступного року – 3,4% ВВП. Для Казахстану очікується дефіцит зовнішньої торгівлі в 1% ВВП у 2026 році та 2% ВВП у 2027 році.
«Зовнішня кон’юнктура залишається важливим фактором для обох економік. Казахстан як великий експортер нафти виграв від підвищення світових цін внаслідок війни США з Іраном. Узбекистан, своєю чергою, виграв від зростання цін на золото. Але для Казахстану негативом може стати різке падіння темпів зростання ВВП Катару у 2026 році – до мінус 8,6%, оскільки у 2025 році саме Катар був головним новим інвестором у Казахстан, продемонструвавши майже восьмиразове зростання «чистих» інвестицій, тобто різниці між припливом і відпливом капіталу», – каже вона.
Уповільнення темпів зростання ВВП Узбекистану в 2027 році пов’язують зі скороченням припливу грошових переказів від трудових мігрантів, а також із більш помірним зростанням цін на золото, яке прогнозується на 2027 рік. Тобто, як і у випадку з Казахстаном, частина ризиків для Узбекистану також лежить у площині зовнішніх факторів.
16 квітня місія МВФ, яка працювала в Узбекистані останні два тижні, оприлюднила свої рекомендації. Серед негативних тенденцій було названо тиск на бюджет через стимулювання попиту, неефективність індивідуальних і галузевих пільг, а також збиткову роботу деяких державних підприємств.
«Водночас саме стимулювання попиту є одним із факторів, які підтримують економічне зростання. Але МВФ традиційно дотримується принципу збалансованого бюджету, тому фокусує увагу саме на ризиках такого підходу», – наголошує Альона Лебедєва.
МВФ рекомендує Узбекистану дотримуватися жорсткої грошово-кредитної політики для зниження інфляції та обмежувати зростання державних видатків, щоб уникнути додаткового інфляційного тиску. Серед пріоритетів також названо прискорення приватизації державних банків, підвищення акцизів на алкоголь, викопне паливо й автомобілі, скорочення інвестиційних пільг, а також запровадження прогресивної шкали прибуткового податку.
Водночас, за наявною інформацією, влада Узбекистану не погоджується з низкою зауважень і рекомендацій МВФ. Зокрема це стосується скасування пільг для інвесторів і запровадження прогресивного прибуткового податку. Логіка узбецької сторони полягає в тому, що кількість платників податків зростає, а отже ринок праці поступово детінізується, тоді як інвестиції залишаються життєво необхідними для прискорення економічного зростання країни, що перебуває на етапі ринкової трансформації та поступового переходу до більш відкритої економічної моделі.
Серед питань, на які звернула увагу місія МВФ, були також мита та нетарифні бар’єри для імпорту. Водночас представники влади Узбекистану вважають, що ці обмеження автоматично скоротяться або будуть ліквідовані після очікуваного найближчим часом вступу країни до СОТ.
«Таким чином, нові оцінки МВФ фіксують одразу дві тенденції. З одного боку, Казахстан і Узбекистан зберігають відносно високі темпи економічного зростання, а прогнози для них були переглянуті в бік покращення. З іншого – обидві економіки, ймовірно, входять у фазу уповільнення порівняно з минулим роком, а їхня подальша динаміка значною мірою залежатиме як від зовнішньої кон’юнктури, так і від здатності балансувати між стимулюванням зростання та макрофінансовою стабільністю», – підсумувала Лебедєва.