Ваш бізнес значних збитків через війну та окупацію частини територій України. Як ви гадаєте, на скільки компанія впоралася із викликами 2022 року?
Для кожного з нас 2022 був роком випробувань та переоцінки цінностей. Безумовно, враховуючи усі негативні наслідки війни, у тому числі й в економічному плані, інфляційні процеси, проблеми з доступом до матеріальної бази, у зв’язку з втратою Україною контролю над частиною потужних промислових підприємств, блек-аути, можу сказати, що наша група достойно пройшла минулий рік.
Від початку війни частина підприємств, особливо у перші місяці війни, фактично зупинила роботу, проте у нас майже не було звільнень по групі, і попри те, що витрати на цих підприємствах досі не покривають прибутки, ми виплачуємо заробітну плату усім співробітникам й сумлінно сплачуємо податки у повному обсязі.
Як трансформувалися підходи до управління та планування у компанії за рік війни?
На жаль, плече планування стало набагато коротшим. Якщо раніше ми проводили екстрені наради зрідка, то зараз вся управлінська команда групи, директори на підприємствах, керівники різних секторів на зв’язку 24/7. Немає упевненості в тому, що може статися вже за годину. Тому кожен крок зважується і обговорюється. Але ситуація має й позитивну сторону – колектив Аурум став згуртованішим, стало більше ініціативи з місць. Звичайні працівники генерують багато гарних ідей, враховуючи їх ми постійно допомагаємо ЗСУ та населенню, і на мій погляд, це потрібно цінувати.
Чи змінила війна пріоритети, ідеологію бізнесу?
Ні, не змінила, поясню, я завжди вважала, що людина – головний актив, в який потрібно інвестувати. І на цьому базується й прийняття усіх рішень, адже група намагається підтримувати кожного працівника до останньої можливості. І особливо зараз, коли у країні війна, бізнес повинен показувати свою сильну сторону. На моє глибоке переконання, у бізнеса без обличчя немає майбутнього.
Розкажіть про ваші плани на поточний 2023 рік
Безумовно, будувати плани, прогнозувати у період, коли в країні війна, дуже складно. Минулого року головним завданням для нас було втриматися, але сьогодні, якщо хочемо вижити, повинні рухатися вперед. І ми це добре розуміємо. Компанія повинна приймати виклики та адаптуватися.
Наразі частина машинобудівних підприємств групи є збитковими. Але ці підприємства знову ж таки є містоуттворюючими підприємствами, і ми маємо боротися за них. Тому цього року налагоджуємо зв’язки та плануємо виходити на нові ринки збуту продукції, зокрема до країн Азії.
З нагальних, це освоєння виробництва деяких видів комплектуючих для залізничного напрямку, які історично виготовлялися в країні-агресорі. Від початку війни ціла галузь фактично зупинилась, через практично повну відсутність альтернативи на ринку, працювали ті, хто «доїдав» свої довоєнні запаси. І насправді, і через більше ніж рік війни, дана проблема досі гостра, тому що, наскільки мені відомо, жодна з країн пострадянського простору не виготовляє подібні комплектуючі. Враховуючи небажання та бюрократичне затягування процесу сертифікації ще жодна українська компанія так і не отримала дозвіл на виробництво. Тому українські виробники дуже сподіваються, що ця ситуація нарешті зрушить з мертвої точки у 2023 році, оскільки власний продукт важливий не лише для повноцінної роботи галузі, і я сподіваюся, що бюрократи на місцях зрозуміють, що нове виробництво, це завжди нові робочі місця, нові податки і як наслідок покращення економіки країни.
Окрім підприємства Агрегатбуд, релокацію якого було анонсовано раніше, чи планується релокація інших підприємств Групи?
Справа у тому, що через високу вірогідність атак, на початку війни ми хотіли релокувати наше підприємство «Свеський насосний завод», що розташовується у Сумській області на кордоні з країною-агресором. Але це як раз містоутворююче підприємство, і тоді б місцеві жителі залишилися без роботи й засобів для існування. Тому ми не мали права так вчинити. Зараз насосне підприємство залишається і основним годувальником селища, й бомбосховищем для його жителів одночасно. Тобто ми відмовилися від більш раціонального, з точки зору бізнесу, рішення щодо релокації, і я ніколи про це не шкодуватиму. В будь якому разі я буду впевнена, що зробила для працівників все, що змогла.
Розкажіть про благодійну діяльність компанії. Ваш фонд «Аурум» витратив понад 6,5 мільйонів гривень на допомогу ЗСУ та населенню у 2022 році, якими проєктами допомоги плануєте займатися цьогоріч?
Як і більшість українських фондів сьогодні, працюємо досить динамічно, в основному – під запити та потреби. Але цього року я маю окремий проєкт допомоги українським дітям, що постраждали внаслідок війни та потребують лікування за кордоном. Тобто наразі моя команда тісно співпрацює з українськими лікарями, щоб виявити дітей, які потребують саме спеціалізованої медичної допомоги – хірургічного втручання чи реабілітації, а далі організовуватимемо лікування цих дітей у клініках Європи.
Які перспективи для Аурум Груп на західних ринках та ваше ставлення до вступу України в ЄС?
Кожен свідомий підприємець, не зважаючи на те, чи великий у нього бізнес, чи маленький, має усвідомлювати просту істину – якщо він хочеш бути конкурентним, бути серед лідерів, то має постійно розвиватися, слідувати тенденціям та запитам власного клієнта.
Тому я вважаю, що зі вступом країни до ЄС, українському бізнесу спочатку буде важко, але, водночас, перед бізнесом і країною в цілому відкриються неймовірні перспективи. Тож ми маємо важко і одночасно натхненно працювати, щоб не змарнувати дану нам можливість.
Aurum Group – українська багатопрофільна промислово-інвестиційна група. Основні напрямки діяльності: вагонобудівництво, ремонт рухомого складу, залізничні вантажні перевезення, промислове насособудування, хімічна промисловість, нерухомість та сільське господарство. Підприємства групи розташовані в Дніпропетровській, Кіровоградській, Сумській, Запорізькій, Харківській, Луганській, Івано-Франківській областях та м. Києві.
Як повідомлялося раніше, промислово-інвестиційна група Аurum втратила понад 40% бізнесу через війну, під окупацією опинилися 5 підприємств промислової галузі, розташовані в Луганській області, та всі підприємства аграрного сектору у Запорізькій та Харківській областях.
За результатами роботи у воєнному 2022 році група cплатила податки у розмірі близько 90 млн грн, забезпечила робочими місцями 925 співробітників та продовжує вести операційну діяльність на підконтрольній Україні території.