
Експертний коментар Альони Лебедєвої, власниці Aurum Group та співвласниці Ташкентського насосного заводу.
Запланована модернізація Бухарського нафтопереробного заводу із сукупною попередньою вартістю двох проєктів $2,128 млрд відкриває можливості не лише для збільшення випуску нафтопродуктів, а й для розвитку промислової кооперації, інженерних компетенцій та національного машинобудування. На думку Альони Лебедєвої, особливу цінність становить поєднання сучасних міжнародних технологій із поступовим розширенням участі узбецьких підприємств у постачанні обладнання та сервісних послуг.
Масштаб модернізації та економічні орієнтири
12 листопада 2026 року президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв ознайомився з планами розширення Бухарського НПЗ. Підприємство введено в експлуатацію у 1997 році. За дев’ять місяців 2026 року, згідно з представленими даними, завод переробив понад 1,5 млн тонн сировини та отримав чистий прибуток у розмірі 2,2 трлн сумів; план переробки на рік становить 2,17 млн тонн. Показники обсягу переробленої сировини та випуску готових нафтопродуктів стосуються різних стадій виробництва, тому їх не слід змішувати.
Перший проєкт вартістю $328 млн передбачає випуск до 1,1 млн тонн бензину АІ-92 та АІ-95 стандарту Євро-5 щорічно. Згідно з представленими планами, скорочення потреби в імпортних паливних присадках може забезпечити економію до $150 млн на рік. Запуск заплановано на другий квартал 2029 року.
Другий проєкт попередньою вартістю $1,8 млрд спрямований на розширення переробки та розвиток нафтохімічних технологій. Запланований річний випуск нафтопродуктів має збільшитися з 2,1 млн до 4,6 млн тонн, тобто на 2,5 млн тонн, або приблизно на 119%. Початок будівництва заплановано на 2028 рік.
Якщо співвіднести $1,8 млрд інвестицій другого проєкту з додатковим річним випуском 2,5 млн тонн, отримаємо близько $720 капітальних вкладень на тонну приросту річного випуску. Це ілюстративний показник капіталомісткості, а не оцінка окупності: для інвестиційного аналізу необхідні відомості про технологічну схему, вартість сировини, маржинальність продукції, фінансування та грошові потоки.
«Для промисловості важливий не лише масштаб капітальних вкладень, а й їхній довгостроковий результат: якість продукції, енергоефективність, надійність обладнання та стійкість виробничих процесів», – зазначає Альона Лебедєва.
Нові можливості для національних виробників
Модернізація великого нафтопереробного підприємства створює попит на насосні агрегати, електродвигуни, трубопровідну арматуру, системи автоматизації, контрольне обладнання та інженерний сервіс. Частину такого попиту за умови дотримання технічних та економічних вимог можуть забезпечити підприємства Узбекистану.
Для оцінки потенційного ефекту локалізації ми підготували власний умовний сценарій розрахунку. Це виключно наша аналітична ілюстрація можливого ефекту, а не офіційний прогноз, план закупівель чи цільовий показник Бухарського НПЗ. Якщо припустити, що на товари, роботи та послуги місцевих підприємств припадало б 10% сукупного попереднього бюджету двох проєктів ($2,128 млрд), обсяг відповідних замовлень становив би близько $213 млн; за частки 15% – близько $319 млн. Фактичний потенціал локалізації залежить від складу капітальних витрат, вимог до обладнання та кваліфікації постачальників. Вартість розміщених замовлень не дорівнює доданій вартості, що створюється всередині країни.
«Найбільш перспективним видається залучення національних виробників уже на етапі інженерного проєктування та підготовки технічних вимог. Це дає підприємствам час оцінити необхідні компетенції, пройти кваліфікацію та підготувати виробничі потужності», – вважає Альона Лебедєва.
Економіка обладнання: значення життєвого циклу
Для нафтопереробки насосні системи належать до критично важливих елементів технологічної інфраструктури. Під час вибору агрегатів доцільно враховувати не лише закупівельну ціну, а й енергоспоживання, міжремонтний ресурс, доступність запасних частин, вимоги безпеки та якість сервісного супроводу.
Наприклад, умовний насосний агрегат зі споживаною потужністю 250 кВт за умови роботи 8 000 годин на рік витрачає 2 млн кВт·год електроенергії. Скорочення енергоспоживання на 10% дає економію 200 тис. кВт·год, або $16 тис. щорічно за умовного тарифу $0,08 за кВт·год. Це розрахункова ілюстрація, а не характеристика обладнання Бухарського НПЗ; фактичний ефект залежить від режиму експлуатації, тарифу та вартості технічних рішень.
«Конкурентоспроможність промислового обладнання проявляється протягом усього строку його експлуатації. Для замовника важливі надійність, економічність і можливість оперативного обслуговування. Саме в цих напрямах національні виробники можуть зміцнювати свої позиції», – підкреслює Альона Лебедєва.
Технологічна кооперація та розвиток компетенцій
Запланована взаємодія з міжнародними технологічними партнерами може стати додатковим ресурсом для розвитку інженерних компетенцій Узбекистану. Перспективними напрямами є підготовка фахівців, освоєння окремих компонентів, організація випробувань, локалізація сервісних операцій та впровадження міжнародних стандартів якості.
Водночас рівень локалізації доцільно підвищувати послідовно – у тих сегментах, де вітчизняні підприємства можуть забезпечити необхідні характеристики, стабільність постачання, промислову безпеку та економічну ефективність. Для спеціалізованого обладнання міжнародна кооперація залишається важливою складовою виробничої моделі.
«Цінність технологічного партнерства полягає не лише у придбанні обладнання, а й у накопиченні знань, розвитку інженерної школи та розширенні можливостей місцевих підприємств. Такий підхід формує основу для конкурентоспроможного виробництва в довгостроковій перспективі», – вважає Альона Лебедєва.
Як оцінювати промисловий ефект
Поряд з обсягом інвестицій і зростанням випуску нафтопродуктів корисно відстежувати додаткові показники: вартість замовлень національним підприємствам, кількість кваліфікованих постачальників, частку місцевої доданої вартості, освоєні технологічні операції, обсяг сервісних робіт усередині країни, а також енергоефективність і надійність обладнання.
Публікація таких показників у міру реалізації проєктів дала б змогу наочно демонструвати внесок модернізації в розвиток суміжних галузей і формування стійких виробничих зв’язків.
Довгостроковий результат для економіки Узбекистану
Програма модернізації Бухарського НПЗ здатна одночасно підтримати розвиток нафтопереробки та розширити можливості національного машинобудування. Значного ефекту можна досягти завдяки поєднанню сучасних технологій, кваліфікованих кадрів, конкурентоспроможних місцевих постачальників і розвиненої сервісної інфраструктури.
«Кожен великий промисловий проєкт відкриває можливості для зміцнення виробничої бази країни. Важливо використовувати ці можливості системно – через інженерну кооперацію, розвиток компетенцій та підвищення ефективності. Саме так інвестиції можуть створювати стійку цінність для промисловості Узбекистану», – підсумовує Альона Лебедєва.