Узбекистан останніми тижнями зробив кілька кроків, які добре показують загальний напрям економічної політики країни. Йдеться про вихід Національного інвестиційного фонду UzNIF на біржі Лондона і Ташкента, реформу держпослуг, скорочення бюрократії та нові підходи до врегулювання спорів між державою й іноземними інвесторами. Про це заявила Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп».
За її словами, IPO UzNIF важливе не лише як фінансова подія. Це сигнал, що Узбекистан поступово відкриває частину державних активів для ринку, виходить у поле міжнародного капіталу і прагне бути зрозумілішим для інвесторів. Але для капіталу важливий не тільки сам актив. Важливо, в якому середовищі він працюватиме.
Для інвестора має значення, наскільки швидко працює держава, чи зрозумілі правила, чи можна захистити свої права, чи немає зайвих процедур, які гальмують бізнес. Саме на ці питання зараз намагається відповідати Узбекистан.
12 травня за участі президента Шавката Мірзійоєва була представлена програма скорочення бюрократії у сфері держпослуг. Її логіка досить проста: держава має працювати як сервіс, а не як система зайвих дозволів, дублюючих процедур і ручного погодження. Для країни, яка довгий час мала репутацію закритої та складної для бізнесу економіки, це важливий зсув.
Окрема лінія – робота з іноземними інвесторами. Узбекистан готує зміни, які мають перевести частину спорів між державою та інвесторами в досудовий формат і централізувати їхній розгляд. Якщо така система працюватиме ефективно, це може зменшити хаос між різними відомствами й дати бізнесу зрозуміліший механізм захисту.
На думку Альони Лебедєвої, саме такі рішення формують для іноземного бізнесу відчуття передбачуваності. Інвестори дуже уважно дивляться не лише на податкові умови чи темпи зростання економіки, а й на якість державного управління. Коли процедури простіші, рішення швидші, а правила зрозуміліші, країна стає конкурентнішою у боротьбі за капітал.
Тому IPO UzNIF, реформа держпослуг, цифровізація, спрощення процедур і робота над захистом інвесторів виглядають як частини одного процесу. Узбекистан намагається не лише показати інвесторам цікаві активи, а й змінити середовище, у якому працює бізнес. Це важливіше за одну окрему подію, бо саме якість правил визначає, чи залишиться капітал у країні надовго.
Один вихід на біржу не змінює всю економіку. Але разом із реформою держпослуг, цифровізацією, спрощенням процедур і роботою над захистом інвесторів він формує інший сигнал: Узбекистан хоче бути зрозумілим для капіталу.
Як підкреслює Альона Лебедєва, для міжнародного бізнесу це принципово. Інвестор приходить не лише туди, де є потенціал зростання. Він приходить туди, де може планувати, прогнозувати ризики й розуміти, як працюватиме держава завтра. Якщо Узбекистан зможе послідовно рухатися в цьому напрямі, він посилить свою позицію як один із найцікавіших ринків Центральної Азії.