Україна отримала підвищення суверенного кредитного рейтингу від S&P Global Ratings після завершення реструктуризації боргу, пов’язаного з економічним зростанням. Рейтинг було підвищено з рівня selective default до CCC+, прогноз визначено як стабільний.
«Це означає, що агентство більше не вважає Україну боржником у стані технічного дефолту за ключовими зобов’язаннями», – зазначає Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп».
У S&P зазначили, що подальша реструктуризація незначної частини боргу, яка ще перебуває у дефолтному статусі, не створює системного ризику для виконання інших боргових зобов’язань держави. Підвищення рейтингу узгоджується з підходом Fitch Ratings, яке раніше також вивело Україну зі статусу selective default після перегляду боргових домовленостей.
Ключовим результатом реструктуризації стало повне вилучення з боргової структури інструментів, прив’язаних до темпів зростання ВВП.
«Їх замінили на класичні боргові папери, що усунуло ризик автоматичного різкого зростання виплат у разі швидкого післявоєнного відновлення економіки», – підкреслює Альона Лебедєва.
Реакція ринку була помірною, але позитивною – нульові купонні облігації з погашенням у 2035–2036 роках зросли в ціні приблизно на 3 центи, що вивело їх у число кращих паперів серед окремих ринків, що розвиваються.
Підвищення рейтингу до CCC+ не змінює статус України як високоризикового позичальника і не відкриває доступу до ринкового фінансування. Ключовою перешкодою для повернення до розміщення облігацій та залучення комерційних кредитів залишається війна, за умов якої ринкові ризики для приватних кредиторів є неприйнятно високими.
Водночас це рішення фіксує завершення важливого перехідного етапу – від управління кризовим дефолтним станом до більш передбачуваної боргової конфігурації.
«Для рейтингових агентств принциповим є не рівень боргу сам по собі, а здатність держави контролювати майбутні фіскальні зобов’язання», – наголошує Альона Лебедєва. Саме цей ризик був знижений через ліквідацію зростання-залежних інструментів у борговій структурі.
У середньостроковій перспективі ефект від підвищення рейтингу буде радше інституційним, ніж фінансовим. Він зменшує правову та бюджетну невизначеність у сценарії післявоєнного відновлення та спрощує подальші переговори з офіційними й приватними кредиторами. Водночас подальша динаміка кредитного рейтингу залишатиметься залежною не від технічних боргових рішень, а від безпекової ситуації, масштабів зовнішнього фінансування та реальних темпів відновлення економіки після завершення війни.