На ранок 13 квітня в Угорщині вже було зрозуміло, що парламентські вибори завершилися історичною поразкою Віктора Орбана: опозиційна партія Tisza на чолі з Петером Мадяром здобула перемогу і, за оцінками ЗМІ та журналістів, вийшла на близько 138 мандатів із 199, тобто на конституційну більшість. Сам Орбан визнав поразку. Явка була рекордною – приблизно 79–80%.
На сайті угорського виборчого органу NVI зранку TISZA вже відображалась як перша сила за партійними списками: 3 102 831 голос, або 53,06%, і 45 мандатів за списком; третя сила, Mi Hazánk, мала 5,83% і 6 мандатів за списком.
«Новий лідер угорської політики Петер Мадяр вів кампанію під гаслами боротьби з корупцією, розблокування коштів ЄС та повернення Угорщини до європейського мейнстриму. Саме ці теми стали ядром його політичної пропозиції й дозволили перетворити вибори не просто на зміну партій, а на голосування за новий курс держави. У цьому сенсі вибори фактично стали референдумом щодо зовнішньополітичного напряму Угорщини: продовження конфронтації з ЄС, політики вето та напівізоляції – або повернення до демократичної Європи, відновлення довіри до Будапешта й зміцнення ролі країни в ЄС і НАТО», – вважає власниця української промислово-інвестиційної групи «Аурум Груп» Альона Лебедєва.
Кампанія Мадяра прямо подавала цей вибір як розвилку між «Сходом і Заходом», а результат голосування наочно засвідчив, що значна частина угорського суспільства підтримала саме європейський поворот.
Економічна ситуація в Угорщині суттєво послабила позиції влади Орбана. Перед виборами ЗМІ відзначали майже стагнуючу економіку, багаторічну слабку динаміку, дефіцит бюджету понад 5% ВВП та зростання втоми виборців від погіршення рівня життя.
«На цьому тлі ключовим аргументом опозиції стало те, що країна втратила значні обсяги фінансування ЄС через проблеми з верховенством права та корупцією: у різних оцінках ішлося приблизно про 17–18 млрд євро заморожених коштів, зокрема окремо про більш як 6,4 млрд євро у межах механізму відновлення. Партія Орбана намагалася пояснювати кризові явища зовнішніми чинниками, зокрема війною Росії проти України, темою енергетики та ризиком «втягування у війну», – наголошує Лебедєва.
Водночас виборці дедалі більше реагували не на таку риторику, а на стагнацію, інфляційний тиск, стан медицини, транспорту та загальне відчуття виснаження моделі, яку Орбан будував шістнадцять років.
Поразку Орбана можна розглядати і як політичний удар по Дональду Трампу, який відкрито підтримував його в кампанії. За оцінками ЗМІ, Орбан був одним із ключових союзників Трампа в Європі, а його поразку вже подають як сигнал і для американської політики напередодні виборів до Конгресу в листопаді цього року. Тому результат в Угорщині об’єктивно зміцнює позиції ЄС у його ідейному та політичному протистоянні з трампістським табором. Не виключено, що бодай на певний час відкрита підтримка європейських політиків з боку Трампа може працювати для них не в плюс, а в мінус – особливо там, де суспільство втомилося від конфронтації, ізоляціонізму та проросійських симпатій. Угорський результат уже сприймається як удар по ширшому колу правопопулістських союзів у Європі.
«Позиція майбутньої угорської влади щодо України не є однозначною і не є автоматично проукраїнською. Програма Tisza не підтримує прискорений вступ України до ЄС, пропонує винести тему членства України на обов’язковий референдум і також передбачає, що Угорщина не надсилатиме Україні війська або зброю», – зауважує Альона Лебедєва.
Водночас принципова різниця з Орбаном полягає в іншому. Саме блокування рішень ЄС щодо України, конфлікт із Брюсселем і демонстративно проросійський стиль стали одними з головних рис його курсу. За оцінками журналістів і аналітиків, перемога Tisza може послабити напруження між Будапештом і ЄС та зменшити угорське блокування рішень щодо України, зокрема навколо великих пакетів європейської допомоги Києву.
«Отже, Угорщина не стане автоматичним союзником України, але цілком може перестати бути головним блокувальником європейської політики щодо неї», припускає Лебедєва.
Після цього голосування Угорщина переходить до етапу формування нової влади. Уже зараз міжнародні партнери вітають Мадяра з перемогою, а фінансові ринки закладають очікування на відносно плавний транзит і поступове перезавантаження відносин Будапешта з ЄС. Головне питання найближчих тижнів – наскільки швидко нова більшість зможе перейти від символічної перемоги до реальних змін у системі влади, інституціях, медіа та відносинах із Брюсселем.