У Ташкенті завершився п’ятий Tashkent International Investment Forum – одна з ключових інвестиційних подій Центральної Азії. Цьогоріч форум зібрав понад 8 300 зареєстрованих учасників, зокрема понад 3 400 іноземних делегатів зі 100 країн. Серед учасників були представники міжнародних фінансових інституцій, урядів, інвестиційних фондів і глобальних компаній із сукупними активами близько $42 трлн. Для інвесторів також презентували інвестиційні пропозиції на суму близько €75 млрд у сферах енергетики, транспорту, логістики, цифрової інфраструктури та промислового розвитку.
Одним із головних сигналів форуму стала увага до інституційних змін. Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв заявив про створення Tashkent International Financial Center – спеціального фінансового центру з податковими та митними пільгами, вільним рухом капіталу, можливістю розрахунків у будь-якій валюті, незалежним фінансовим регулятором та правовим режимом на основі принципів англійського права. Фактично йдеться про спробу сформувати в Ташкенті окрему фінансову юрисдикцію, яка має працювати не лише як майданчик для залучення капіталу, а й як інструмент довгострокової довіри до ринку.
За словами Альони Лебедєвої, власниці української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи Aurum Group, саме цей акцент є найбільш показовим для регіону.
«Узбекистан сьогодні демонструє, що конкуренція за інвестора переходить в іншу площину. Недостатньо мати ресурси, ринок або вигідне географічне положення. Інвестор шукає передбачуваність, зрозуміле право, механізми захисту капіталу і можливість швидко масштабувати проєкти. Тому створення фінансового центру, розвиток ринку капіталу, альтернативних інструментів фінансування та незалежних механізмів вирішення спорів – це не технічні деталі, а частина нової інвестиційної архітектури регіону», – зазначає Альона Лебедєва.
Важливим практичним результатом форуму стало підписання угоди про державно-приватне партнерство щодо будівництва та експлуатації нового міжнародного аеропорту Ташкента. Проєкт реалізовуватиме міжнародний консорціум за участю Vision Invest із Саудівської Аравії, Sojitz Corporation із Японії, Incheon International Airport Corporation із Південної Кореї та Uzbekistan Airports. Будівництво заплановане на 2026–2030 роки, а після введення в експлуатацію аеропорт має обслуговувати до 20 млн пасажирів і 129 тис. тонн вантажів на рік.
«Для інвестора важливі не лише декларації, а й приклади проєктів, де зрозуміло, хто фінансує, хто будує, хто управляє і які зобов’язання бере на себе держава. Новий аеропорт у Ташкенті – це не тільки транспортний об’єкт. Це частина ширшої логіки: якщо країна хоче бути регіональним хабом для капіталу, виробництва, логістики й торгівлі, вона має створювати фізичну та фінансову інфраструктуру одночасно», – наголошує вона.
Серед ключових тем TIIF-2026 були критичні мінерали, зелена енергетика, штучний інтелект, логістика, промислова кооперація, агробізнес, ісламські фінанси та розвиток регіональної інфраструктури. Окрему увагу приділили транспортній зв’язності Центральної Азії, зокрема Середньому коридору, Трансафганському маршруту та логістичним проєктам, які мають посилити роль регіону в торгівлі між Азією та Європою.
Форум також показав зростання ролі міжнародних фінансових інституцій: участь у ньому брали понад 370 представників банків розвитку та фінансових організацій. Окремим напрямом стала співпраця з американським бізнесом і фінансовими інституціями – у межах форуму була зафіксована рекордна участь представників компаній зі США, а серед тем переговорів були критичні мінерали, інфраструктура, енергетика, штучний інтелект і цифрові технології.
«Транспортні коридори важливі, але сам маршрут на карті ще не створює інвестиційної привабливості. Потрібна пропускна здатність, прозорі митні процедури, стабільні тарифи, цифрові сервіси, фінансування і спільні правила для кількох ринків. Саме поєднання інфраструктури, інституцій і капіталу може перетворити Центральну Азію з транзитного простору на самостійний економічний центр», – додає Альона Лебедєва.
Форум також підтвердив посилення інтересу до високотехнологічних секторів. У межах TIIF-2026 обговорювали розвиток штучного інтелекту, дата-центрів, цифрової інфраструктури, геологорозвідки, авіації та супутникового зв’язку. Це важливо, адже Узбекистан намагається позиціонувати себе не лише як ринок із дешевшими виробничими витратами чи транзитною перевагою, а як країну, що може приймати складні капіталомісткі проєкти – від інфраструктури до цифрової економіки.
«Центральна Азія поступово змінює свою роль у глобальній економіці. Раніше регіон часто сприймали переважно через призму сировини або транзиту. Зараз він починає формувати ширшу пропозицію: енергетика, критичні матеріали, виробництво, логістика, фінансові сервіси, цифрова економіка. Для інвесторів це означає нові можливості, але для самих країн регіону – необхідність дуже швидко підвищувати якість управління, регулювання і міжнародної координації», – підсумовує Альона Лебедєва.