Узбекистан демонструє одні з найвищих темпів цифрової трансформації в Центральній Азії. Цифрова економіка розглядається владою не як окрема галузь, а як ключовий інструмент диверсифікації економіки та поступового збільшення частки продуктів і послуг з високою доданою вартістю. Водночас перехід до нової моделі зростання ще далекий від завершення: країна перебуває на етапі прискореної модернізації та скорочення технологічного відставання.
На думку Альони Лебедєвої, власниці української промислово-інвестиційної групи Aurum Group, головним критерієм успіху стане здатність Узбекистану перетворити поточне кількісне зростання цифрового сектору на створення конкурентоспроможних продуктів для глобального ринку.
Інституційні реформи та створення спеціальних правових режимів
Важливим сигналом для інвесторів стало проведення Ташкентського міжнародного інвестиційного форуму (16–18 червня 2026 року). Під час форуму президент Шавкат Мірзійоєв оголосив про створення Міжнародного фінансового центру в Ташкенті, який працюватиме за нормами англійського права. Резидентам центру запропоновано нульову ставку податку на прибуток, ПДВ, податок на майно та митні платежі, а також гарантії вільного руху капіталу строком на 50 років. На території центру планується створити незалежний фінансовий регулятор та міжнародний комерційний суд.
За оцінкою Альони Лебедєвої, значення цього рішення виходить за межі звичайного інструменту залучення капіталу. Спеціальний правовий режим може стати платформою для розвитку фінтех-компаній, операцій з цифровими активами та реалізації міжнародних технологічних проєктів.
Ці кроки вписуються у ширшу стратегію економічної диверсифікації. Йдеться не про швидку відмову від сировинних галузей, а про поступове підвищення ролі цифрових послуг, інформаційних технологій та інновацій у структурі економіки.
Динаміка зростання ІТ-сектору та експорту
Результати політики вже помітні у статистиці. За даними міністра цифрових технологій Шерзода Шерматова, річний експорт IT-послуг зріс з менш ніж 1 млн доларів США у 2017 році до майже 1 млрд доларів США у 2026 році. Наступна ціль — збільшити експорт IT- та AI-послуг до 5 млрд доларів США до 2030 року.
Важливо, що уряд декларує перехід від традиційного ІТ-аутсорсингу до створення продуктів з вищою доданою вартістю. Пріоритетними напрямами визначено штучний інтелект, цифрове урядування, фінансові технології, дата-центри та цифрову інфраструктуру.
У 2025 році частка ІКТ-послуг у ВВП становила 2,7 %. Водночас додана вартість у сфері інформації та комунікацій за рік зросла на 23,9 %, значно випереджаючи загальні темпи економічного зростання країни.
Людський капітал та цифрова інфраструктура
Одним із ключових факторів конкурентоспроможності залишається демографія. Станом на початок 2026 року населення Узбекистану перевищило 38,2 млн осіб — найбільший показник у Центральній Азії. Молодь віком 14–30 років становить понад 9,6 млн осіб (близько чверті населення). Рівень проникнення інтернету зріс з 76,6 % у 2021 році до 94,2 % за підсумками січня–серпня 2025 року.
Паралельно реалізується масштабна програма «5 Million AI Leaders», у межах якої навички роботи зі штучним інтелектом вже отримали понад 1 млн школярів, студентів, педагогів та державних службовців.
Важливу роль відіграє IT Park Uzbekistan. У першому кварталі 2026 року резиденти парку експортували цифрових послуг на 191,8 млн доларів США — на 25 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Загальний обсяг ринкових послуг резидентів сягнув 9,4 трлн сумів, а інвестиції в основний капітал — 500,5 млрд сумів.
Що це означає для інвесторів
Для іноземних інвесторів та технологічних компаній поточні реформи створюють низку важливих сигналів. По-перше, створення Міжнародного фінансового центру з англійським правом та 50-річними податковими й митними пільгами суттєво знижує юридичні та фіскальні ризики для проєктів у сфері фінтех, цифрових активів і штучного інтелекту. По-друге, швидке зростання експорту ІТ-послуг, наявність молодої демографії та високий рівень проникнення інтернету роблять Узбекистан привабливим для релокації команд розробки та створення R&D-центрів. По-третє, проведення першого міжнародного IPO на Лондонській фондовій біржі демонструє готовність країни до глибшої інтеграції у глобальні фінансові ринки.
Водночас інвесторам варто враховувати, що ринок цифрових послуг ще перебуває на стадії формування, а успішність проєктів значною мірою залежатиме від якості регулювання, передбачуваності політики та доступу до кваліфікованих кадрів.
Висновки та ключові виклики
Цифрова трансформація Узбекистану є частиною ширшої регіональної тенденції, коли країни Центральної Азії дедалі активніше конкурують не лише за промислові та транспортні проєкти, а й за центри розробки програмного забезпечення, штучного інтелекту та висококваліфікованих спеціалістів.
Попри помітні успіхи, перед Узбекистаном стоїть низка стратегічних викликів, які визначатимуть стійкість цифрового зростання у середньостроковій перспективі.По-
перше, існує ризик «гонки за показниками», коли акцент на кількісних цілях (обсяг експорту, кількість навчених) може переважати над якістю створюваних продуктів і послуг. Перехід від аутсорсингу до продуктів з високою доданою вартістю вимагає не лише зростання обсягів, а й суттєвого підвищення складності та конкурентоспроможності рішень на глобальному ринку.
По-друге, значна частина стимулів для цифрового сектору базується на податкових та митних пільгах. Хоча 50-річний горизонт виглядає привабливо, довгострокова стійкість моделі залежатиме від здатності держави поступово формувати конкурентні переваги, не пов’язані виключно з фіскальними преференціями.
По-третє, якість людського капіталу залишається критичним фактором. Програма «5 Million AI Leaders» створює широку базу базових навичок, однак для створення продуктів світового рівня потрібні глибші компетенції у сферах машинного навчання, кібербезпеки, продуктового менеджменту та регуляторного права. Збереження та залучення висококваліфікованих кадрів також вимагатиме системної роботи з умовами праці, кар’єрними можливостями та запобіганням відтоку талантів.
По-четверте, інституційна спроможність держави має відповідати амбіціям. Створення регулятора фінансового ринку, міжнародного комерційного суду та ефективних механізмів захисту прав інтелектуальної власності — складні завдання, які потребують часу та послідовної реалізації.
Нарешті, Узбекистану доведеться конкурувати з більш технологічно розвиненими країнами регіону та світу. Позиціонування як одного з центрів цифрових послуг у Центральній Азії можливе, однак воно вимагатиме постійного підвищення стандартів регулювання, освіти та бізнес-середовища.
За оцінкою Альони Лебедєвої, головним випробуванням для Узбекистану стане здатність одночасно масштабувати цифрову інфраструктуру, підвищувати якість освіти та створювати середовище, у якому місцеві та міжнародні технологічні компанії зможуть розробляти продукти для глобального ринку.
За умови збереження поточних темпів реформ та системної роботи над зазначеними викликами Узбекистан має реальні шанси зміцнити свої позиції як регіональний центр цифрових послуг. Успіх значною мірою залежатиме від якості інституційних рішень, послідовності політики у сфері людського капіталу та здатності перетворити поточні переваги у стійкі конкурентні позиції.