Лондон стає одним із центрів, через які Узбекистан прагне залучити довгостроковий капітал. Йдеться не лише про кошти, а й про експортне фінансування, транспортні маршрути та створення фінансового центру в Ташкенті.
«Країна поступово переходить від разових угод до системних механізмів залучення капіталу», – зазначає Альона Лебедєва, власниця Aurum Group. За її словами, саме цей перехід зараз визначає практичну цінність співпраці з Великою Британією.
9 жовтня президент Шавкат Мірзійоєв зустрівся з державним міністром Великої Британії з питань торгівлі лордом Анасом Сарваром. Обговорювали проєкти за участю UK Export Finance у транспорті, енергетиці, інфраструктурі та геології. Лондон також підтвердив готовність підтримати створення Міжнародного фінансового центру в Ташкенті на принципах англійського права.
Від IPO до довгострокового фінансування
У травні Національний інвестиційний фонд Узбекистану здійснив розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі. Фонд залучив $690 млн за обсягу заявок понад $2,8 млрд. Це перше міжнародне IPO узбецької компанії. У портфелі – міноритарні державні пакети акцій у телекомунікаційному, енергетичному, транспортному та комунальному секторах.
«Розміщення показало, що інституційні інвестори готові розглядати узбецькі активи, – говорить Лебедєва. – Але одного успішного IPO недостатньо. Потрібні регулярні інструменти довгострокового фінансування».
Один із таких інструментів – UK Export Finance. Британське агентство надає гарантії та фінансування для проєктів за участю британських постачальників, таким чином розподіляючи ризики. Для енергетики, залізниць і промисловості, де терміни окупності обчислюються десятиліттями, це важливо. Щоправда, самі собою гарантії не забезпечують реалізації проєктів: їх ще потрібно вміти структурувати та залучати приватний капітал.
Середній коридор
2 липня 2025 року в Палаті лордів обговорювали Середній коридор – маршрут із Китаю до Європи через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину. Його розглядають як спосіб диверсифікувати вантажопотоки.
Обсяги перевезень зросли приблизно з 800 тис. тонн у 2021 році до 4,5 млн тонн у 2024-му. Подальше зростання стримують обмеження залізничної, портової та логістичної інфраструктури. Узбекистан не розташований на основному маршруті, але може підключатися до нього через Казахстан.
«Це розширює можливості для промислового експорту та забезпечує додатковий маршрут», – вважає Лебедєва. Утім, ефект залежатиме від того, наскільки швидко модернізують інфраструктуру та наскільки успішно маршрут витримуватиме конкуренцію з іншими напрямками.
Критичні мінерали
Інфраструктура важлива ще й тому, що через неї транспортують сировину. Велика Британія та Європа шукають альтернативні джерела постачання критичних мінералів для енергетики, електроніки та машинобудування. Узбекистан, Казахстан і Киргизстан мають такий потенціал.
На засіданні узбецько-британського економічного комітету 9 жовтня якраз обговорювали критичні мінерали, транспортне машинобудування та фінансування спільних проєктів.
«Інтерес Лондона складається з трьох складових: інфраструктура, доступ до сировини та фінансові інструменти», – зазначає Лебедєва. Реалізація залежатиме від умов доступу до родовищ, регуляторного середовища та конкуренції з іншими партнерами.
Фінансовий центр у Ташкенті
Окремий напрям – створення Міжнародного фінансового центру на принципах англійського права. Для інвесторів це передбачувані контракти, захист інвестицій та зрозумілі процедури вирішення спорів. Англійське право широко використовують у міжнародних фінансах, і його застосування може знизити бар’єри.
«Центр важливий не лише як місце, куди надходять кошти, а й як середовище, у якому вони можуть працювати тривалий час», – говорить Лебедєва.
Це відбувається на тлі зростання інвестицій: прямі іноземні інвестиції (ПІІ) збільшилися з $2,3 млрд у 2021 році до $4,4 млрд у 2025-му, а середньорічне економічне зростання протягом останніх п’яти років трималося на рівні близько 6%. Водночас інвестори дедалі уважніше оцінюють стійкість реформ та якість інституцій.
Що далі
Співпраця надає Узбекистану доступ до інвесторів, експортного фінансування та правової експертизи. Британський бізнес отримує можливість брати участь у модернізації промисловості, енергетики й транспорту в Центральній Азії.
«Головне питання – чи вдасться перетворити окремі успішні угоди на постійні механізми залучення капіталу», – підкреслює Лебедєва.
Якщо це вдасться, поєднання фінансування, правових інструментів та інфраструктури може прискорити модернізацію. Якщо ні – залишаться точкові проєкти, ефект від яких буде обмеженим.